Регулювання цін на зерно потягне стагнацію агросектора і втрату $ 10 млрд

Регулювання цін на зерно потягне стагнацію агросектора і втрату $ 10 млрд

Державне цінове регулювання на ринку зерна може завдати значної шкоди.

Про це йдеться в зверненні Української зернової асоціації до голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики і депутатам, йдеться в повідомленні УЗА.

«Як відомо, у ВР зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України» Про зерно та ринці зерна в Україні «щодо цінового регулювання зернових ресурсів України № 4277 від 28.10.2020, який передбачає введення державного регулювання закупівельних цін на зерно в Україні», — нагадали в асоціації.

Як наголошується, сьогодні Україна виробляє втричі більше зернових і олійних культур, ніж здатна спожити сама, тому змушена експортувати надлишки зерна і олійних, а це дає можливість заробити додаткові кошти аграріям і країні. Більш того, Україна має значний потенціал до нарощування обсягів виробництва зерна за рахунок підвищення врожайності культур.

«У зв’язку з тим, що Україна експортує в два рази більше зерна, ніж споживає сама, і при цьому зерно — це біржовий товар, то ціни на нього формуються на світових ринках — це основний індикатор для українського зернового ринку. При цьому для міжнародної торгівлі характерна різноманітність цін, яке проявляється в тому, що один і той же товар може бути проданий за різними цінами, залежно від часу та місця продажу, від взаємин між продавцем і покупцем, від умов угоди, характеру ринку і джерел цінової інформації. Більш того, на світовому ринку є постійні цінові коливання, присутній система надбавок і знижок, які встановлюються в залежності від ринкової кон’юнктури, місця і часу торгової угоди тощо», — пояснюють експерти.

Українське зерно не виняток, підкреслюють в УЗА, і ціни на нього формуються на міжнародних ринках, а не виробниками або постачальниками зерна. Таким чином, ринок сам регулює або встановлює мінімальні і максимальні ціни на зернові та олійні культури.

«В умовах ринкових механізмів, будь-яке державне регулювання цін призведе до вкрай негативних наслідків, включаючи зниження попиту на українське зерно, а потім формування надлишкових запасів, падіння цін і в кінцевому підсумку, зменшення виробництва зерна і стагнації галузі. Економіка може втратити більше $ 10 млрд експорту, а це катастрофічно зменшить бюджетні надходження і негативно позначиться на курсовій стабільності української гривні », — підрахували в асоціації.

УЗА відзначає, що сьогодні виробництво зерна плавно рухається до позначки 100 млн т щорічно і експорту в 70 млн т. Таких результатів вдалося досягти в першу чергу через відсутність втручання держави в питання розвитку галузі, працьовитості українських аграріїв, інвестицій в галузь і культурі торгівлі , яка була принесена міжнародними компаніями.

«З огляду на європейський вектор руху України до цивілізованих практик ведення бізнесу, вітчизняні парламентарії і чиновники повинні усвідомлювати ті негативні наслідки державного регулювання цін, які пережили європейські країни в минулому столітті. Державне регулювання цін на зерно або встановлення мінімальних, або максимальних цін на зернові та олійні культури відкине аграрну галузь України в планово-адміністративні економічні умови, при яких ринкові механізми втратять будь-який сенс.

В таких умовах не буде розвиватися галузь, інвестиції наблизяться до нуля, а компанії, які забезпечують ліквідність на вітчизняному ринку зерна і дають можливість українським аграріям вибирати кому і за якою ціною продати вирощене зерно, вимушені будуть покинути нашу країну. Такий сценарій однозначно призведе до стагнації аграрної галузі, відновлення якої потребує десятки років і мільярди інвестицій», — додали в асоціації.

УЗА особливо підкреслює, що на українському ринку зерна відсутні будь-які прояви монополії, більше 20 компаній забезпечують близько 80-90% експорту, а значить здорова конкуренція між ними дозволяє оптимізувати ведення бізнесу і підвищувати ефективність виробництва та експорту зерна.